Проєкт: Писанка

Основна технологія: Технологія писанкарства.

Історія писанкарства

Писанкарство – один із найдавніших видів народного декоративно-прикладного мистецтва, в якому яскраво відобразились усі сторони життя народу – історія, звичаї, вірування, естетичні уявлення, поетичне бачення життя. Писанка є одним з найяскравіших культурних символів України.

Вражає надзвичайна різноманітність художніх традицій у цьому виді народного мистецтва. Для виготовлення писанок використовують яйця курячі, качині або гусячі, а також розмальовують дерев’яні заготовки, виточені у формі яєць.

У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. писанкарство було поширене по всій території України, однак із приходом радянської влади почало занепадати, адже писанка вважалася церковним атрибутом, неприпустимим у часи державної пропаганди атеїзму. У 1960–1970-х рр. відбулася активізація писанкарства у межах Західної України, де розписані великодні яйця почали виготовляти на замовлення та продавати на ярмарках. Тоді ж масово поширилися дерев’яні сувенірні писанки, розфарбовані аквареллю та розраховані переважно на туристів.

У 1987 р. у м. Коломия був відкритий перший в Україні музей писанок. Із здобуттям Україною незалежності актуалізувалося бажання людей глибше дізнатися на власні національні звичаї і традиції, відтак писанкарство зайняло свою нішу в системі народного мистецтва та повернулося великодніх звичаїв.