середа, 15 квітня 2020 р.

Проєкт "Лялька-мотанка" 6 клас


Урок 1.
народних іграшок. Види народних
ляльок з тканини, їхня класифікація
і функціональні особливості.
Практична робота «Вивчення особливостей
народної ляльки»












♦ Яка лялька сподобалась найбільше?
♦ Що здивувало вас у ляльці?
♦ Як ви вважаєте, для чого потрібна така лялька?
♦ Лялька — це іграшка, оберіг чи сувенір?
♦ Чи хотіли би ви виготовляти такі ляльки?

 У минулому майстерно зроблену, пишно вдягнену ляльку вважали запорукою добробуту, щасливого родинного життя та захисту від злих сил. Виготовляючи ляльок, можна багато чого навчитися, добре освоїти різні види рукоділля: бісер, плетені прикраси, вишивку, ткацтво — усе це може бути використано в ляльковому вбранні. Лялька — спосіб пізнання життя і для тих, хто її створює, і для тих, хто з нею спілкується. Традиційна лялька несе в собі пам’ять про культуру народу і робить це набагато яскравіше, ширше і глибше, ніж будь-яка інша іграшка.

Запишіть у робочі зошити тему уроку — «Загальні відомості про технологію виготовлення народної ляльки».
Найдавніша лялька «кукла», знайдена на території України, походить з Ольвії. Це невелика скульптура (6,3 см) із сіро-жовтої глини. Руки й ноги цієї ляльки прикріплені до тулуба у такий спосіб, що можуть рухатися. У міфах багатьох народів першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, оживлені богами.
 У спрощеному вигляді цей архаїчний міф простежується і в народних казках, наприклад, в українській казці «Телесик»: чоловік із жінкою, які не мають дітей, роблять ляльку з дерева, колишуть її в колисці, і потім лялька перетворюється на дитину.
Перші ляльки робили з трави або соломи, а згодом, із поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво. У давнину ляльки виготовляли в кожній родині. Цим ремеслом зазвичай займалися бабусі та матері, бо лялька призначалася для дитини і мала, відповідно, оберегову природу. Традиційна народна лялька здавна була оберегом в українській родині.
 Народні ляльки можна класифікувати за призначенням, матеріалами, способом виготовлення, розміром, і навіть за магічними властивостями, якими народ наділяв ляльку здавна.
Запишіть у робочі зошити:



За матеріалами: ляльки виготовляли з різноманітних матеріалів — тканина, дерево, глина, солома, трава, папір. Найпопулярніші серед українців ганчір’яні ляльки виготовляли переважно зі шматків одягу, що вийшов з ужитку, або із залишків тканини від шиття нового.
За способом виготовлення ляльки поділяють на мотані, вузлові та шиті. Вузлові ляльки виготовляють шляхом намотування та прив’язування тканини без застосування голки. Спосіб творення цих ляльок — скручування, скочування, змотування, зв’язування,завивання. Вбрання ляльки створювали, намотуючи шматки тканини на тулуб. Голку з ниткою застосовують в окремих випадках під час пошиття головного убору та обробки вбрання ляльки.
За розміром: висоту ляльок в основному визначають приблизно так:
♦ ліктьові ляльки — від ліктя до кінця середнього пальця;
♦ вздовж долоні — від кінця середнього пальця до зап’ястя;
♦ впоперек долоні — тобто на ширину чотирьох пальців руки або їх іноді називають пальчикові ляльки — тобто розміром із середній палець.
За конструкцією ляльки поділяють на мотанки, вузлові, мотанки з перегином, ляльки-мішечки.
♦ традиційність, узагальненість образів, лаконічність і компактність нерозчленованих (або слаборозчленованих) форм;
♦ ощадливість декору;
♦ достовірність, виразність форми та конструкції;
♦ духовна наповненість.
Мистецтво виготовлення авторської ляльки поширене в усьому світі. У багатьох містах та столицях світу відбуваються тематичні виставки ляльок, конкурси, фестивалі, демонструють колекції авторських ляльок, виходять до друку журнали та каталоги авторської та етнографічної ляльки.




Виготовлення ляльки — це колективна творча праця народу, його «вічна жива душа». Знищення народної творчості призводить до втрати естетичних критеріїв, розриву між поколіннями і, як наслідок, до духовної кризи суспільства.
Запишіть у робочі зошити
♦ оглянути виставку ляльок.
♦ класифікувати обрану ляльку й заповнити таблицю;
♦ скласти короткий опис ляльки за зразком.
Назва (вид)
ляльки
Призначення:
обрядова, обе-
регова, ігрова
Матеріали:
тканина, нитки…
Спосіб виго-
товлення: мотана, вузлова
мішечок
Розмір: ліктьо-
ва вздовж долоні, впоперек
долоні











Лялька вбрана у додільну вишиту сорочку з геометричним орнаментом. Поясний одяг у вигляді плахти, зшитої з двох частин. Розріз плахти спереду закрито полотняним вишитим фартухом. Плахта і фартух підперезані поясом. Прикраси — намисто. Головний убір — вінок з квітів та стрічок. Матеріал: натуральні тканини. Розмір: 30 см.
Наша мета — навчитися виготовляти народну ляльку. Створення витворів мистецтва неможливе без знання витоків народної творчості, тому важливим завданням є вивчення національної культури. Народна лялька є унікальним явищем традиційної культури українців. Народне мистецтво як відображення історичної та культурної спадщини нашого народу активно впливає на формування особистості, виховує любов до батьківщини. Окрім того, навчання декоративно-прикладного мистецтва розвиває творчу діяльність, формує практичні навички, художнє мислення.
Створена вами лялька стане вашою Берегинею. А вчитися потрібно упродовж всього життя.


Основа ляльки






 Одяг оздоблюємо будь-яким знайомим вам швом.











Немає коментарів:

Дописати коментар