9 клас

Стилі в одязі. Врахування особливостей фігури для вибору власного стилю

Пригадай, що тобі вже відомо про:

·         різновиди одягу та їх особливості;

·         силуети вбрання;

·         тканини, їхній склад та властивості.

А чи знаєш ти:

·         Як зорієнтуватись у розмаїтті стилів одягу?

·         Що допоможе вибрати індивідуальний стиль?

·         Як правильно добирати одяг за типом фігури?

Кожна історична епоха створювала свій художній стиль (бароко, рококо, ампір тощо), який знаходив відображення в різних галузях людської культури.

Стиль (від гр. stylos — манера, характер, особливість) — це виражена в змісті та формі предметів побуту, у мистецтві й архітектурі спільність художньо-виразних засобів.

Стиль одягу — певна акцентованість ансамблю (костюма в широкому сенсі), продиктована віком, статтю, професією, соціальним статусом, належністю до субкультури, особистим смаком людини, епохою життя суспільства, національністю, релігійною належністю, доречністю, функційністю, способом життя та індивідуальними особ-

Стиль одягу створюють із використанням певного силуету, кольору, фактури тканини, принтів, фурнітури, деталей обробки, аксесуарів, взуття, різноманітних поєднань. Стиль перебуває в тісному взаємозв’язку з модою, але відрізняється від неї тривалістю існування та поширеністю. Він регулює, спрямовує моду. Характер одягу залежить від стилю.

Мода минає — стиль залишається.

Ів Сен-Лоран, французький модельєр 

Мода — це про те, як одягатися відповідно до трендів. Стиль — це швидше про те, як бути собою.

Оскар де ла Рента, американський модельєр

Мода (фр. Mode, від лат. Modus — міра, образ, спосіб, правило, розпорядження) — тимчасове панування певного стилю в якій-небудь сфері життя або культури.

Мода в одязі — це зміна форм і зразків одягу, яка відбувається протягом порівняно коротких проміжків часу.

Сучасні стилі одягу можна поділити на дві категорії: традиційні (основні) та тематичні (похідні). До традиційних належать класичний, романтичний, спортивний і кежуал. Незважаючи на те, що останній стиль, по суті, є похідним від трьох основних, він став настільки природним і поширеним, що його можна вважати самостійним стилем.

Класичний (консервативний) стиль — це стримана простота в лініях, лаконічний покрій. Речі цього стилю приваблюють високою якістю та добротністю матеріалів. Переважає ахроматична гама або пастельні відтінки. Це найменш емоційний стиль, усе в ньому вкрай помірно. Відсутні гостромодні деталі. Довжина, ширина, об’єми і пропорції завжди середні, звичні для ока.

Романтичний стиль в одязі передбачає створення піднесеного, витонченого образу. Для цього стилю характерне використання рюшів, воланів, довгих суконь легкого, летючого покрою. Для чоловічого одягу в романтичному стилі характерні жилети, шийні хустки, сорочки з широкими рукавами і романтичні фасони капелюхів. Стилю притаманний квітковий принт, а також ніжна пастельна гама.

Одяг — найпростіший засіб розкриття особистості.

Софі Лорен, італійська актриса

Я ціную індивідуальність. Стиль набагато цікавіший, ніж мода.                               Марк Джейкобс, американський модельєр

Мал. 14.2. Одягу романтичному стилі

Спортивний стиль характеризується вільним одягом, який не заважає рухам і призначений для занять спортом та активного відпочинку. Має атрибутику, притаманну спортивній екіпіровці. Доволі яскравий і динамічний за своїм характером одяг цього стилю вирізняється практичністю і зручністю.

Мал. 14.3. Одяг у спортивному стилі

Стиль casual (кежуал) — найпоширеніший і найпопулярніший

стиль, передбачає сучасний (модний) повсякденний, практичний і зручний одяг. Поняття casual з’явилося у Великобританії в 1970-х роках та означало стиль футбольних уболівальників та учасників фан-рухів, але поступово завоювало і модний світ. Цей стиль може поєднувати в собі елементи інших стилів, але його прикметною особливістю є комфорт і зручність одягу. Характерними є простота силуетів, невимушеність поєднань і багатошаровість. Основне правило — комбінування елементів класичного стилю з неформальним. Існує кілька напрямків цього стилю: city casual (міський); street casual (вуличний); smart casual (елегантний), business casual (діловий); sport casual (споривний); all-out casual (невимушений) тощо.

Мал. 14.4. Одягу стилі кежуал

 До тематичних стилів належать похідні від основних. Вони можуть бути: спеціалізованого походження (наприклад, стиль дербі, морський, мілітарі, авіатор); етнічного походження (рустикальний, етнічний з усіма підрозділами за етносами і культурами); субкультурні (диско, панк, рок, тедді-гелз); сформовані модельєрами на подіумах (new look, oversize-look, конструктивний стиль); пов’язані з певною епохою (наприклад, арт-деко); зумовлені особистими переконаннями (екологічний, мусульманський) тощо.

Розглянемо докладніше особливості деяких тематичних стилів.

Етнічний (фольклорний) стиль — одяг, стилізований відповідно до особливостей національних костюмів. Ідея стилю полягає в тому, щоб не повністю копіювати національні вбрання, а лише запозичувати певні елементи, включаючи їх у сучасні моделі. Фольклорний стиль вирізняється зручністю. У ньому широко використовують в’язання, плетіння, клаптеву техніку, аплікації та різноманітну вишивку.

Мал. 14.5. Одяг у фольклорному стилі

Мінімалістичний стиль (стиль мінімалізму) — лаконічний, стриманий, віддає перевагу мінімальній кількості речей максимальної якості.

Мал. 14.6. Одягу стилі мінімалізму

Стиль мілітарі — одяг з елементами військового костюма: погони, еполети, накладні кишені, шнурівка тощо. Основні кольори: сіро-зелений, оливковий, хакі.

Мал. 14.7. Одягу стилі мілітарі

Морський стиль одягу — це курортна класика. Характерні особливості: поєднання трьох кольорів (синього, білого і червоного), смугастий принт, матроський комір, укорочена спідниця в складку і морська атрибутика в аксесуарах.

Коли тканина і пропорції одягу слугують тілу, ваш одяг дасть вам владу над світом.

Альбер Ельбаз, дизайнер

Основний принцип ідеального силуету — це простий крій, чудове пошиття і прекрасна тканина.

Ральф Лорен, американський модельєр, дизайнер і підприємець

Мал. 14.8. Одяг у морському стилі

Стиль диско — стиль одягу клубних вечірок 1970—1980-х років. Основні ознаки — блискучі та яскраві тканини, стрази, бахрома і декор, джинси-кльош і «банани», комбінезони, короткі сукні-

трапеції та приталені моделі в паєтках, великі пластикові прикраси неонових кольорів, туфлі на підборах і танкетці.

Стиль унісекс зародився в епоху 1960-х років і став відображенням особливої ідеології, яка полягала в тому, що в чоловікові та жінці більше спільного, ніж відмінного. Цей стиль підкреслює в жінці незалежність і самодостатність, а в чоловікові — чуттєвість і вразливість.

Мал. 14.10. Одяг у стилі унісекс

Гардероб у стилі унісекс передбачає універсальність одягу незалежно від статевої належності. Це можуть бути джинси, гольфи, футболки, сорочки, об’ємні светри та комбінезони, а також кросівки, броги, лофери тощо. Весь одяг стилю унісекс підпорядкований ідеї комфорту — він не обмежує руху, не мнеться і не задирається.

В останні роки чіткий розподіл на стилі одягу є умовним — у моді з’явився так званий дифузний стиль; окремі речі комплектують за принципом «поєднання несумісного». Однак не варто захоплюватися якимось одним стилем одягу — кожна людина, створюючи свій імідж, може додати собі чарівності та знайти властиву лише їй індивідуальність у кожному зі стилів. Адже кожен стиль в одязі тією чи іншою мірою може бути адаптований під конкретну людину, з урахуванням особливостей її зовнішності.

Стиль в одязі та зовнішні дані мають бути співзвучні один одному.

Гармонійний індивідуальний стиль — це правильно дібрані фасони, відтінки кольору та аксесуари, які

об’єднуються з людиною в єдине і зрозуміле гармонійне ціле.

Індивідуальний стиль в одязі — це сукупність деталей зовнішнього вигляду, що відрізняє конкретну людину від інших людей і забезпечує їй особисту привабливість.

Деякі стилі універсальні для всіх, інші пасують лише людям зі стрункою фігурою, а якісь ідеальні для того, щоб уміло приховувати недоліки фігури. Так, наприклад, стиль унісекс зазвичай вимагає худорлявої статури. А етнічний стиль, який передбачає речі вільного покрою, дає змогу маскувати недоліки фігури.

Кожному стилю відповідають певні відтінки і колірні поєднання, а отже, вони повинні поєднуватися з природним колоритом зовнішності.

Вибір стилів в одязі має бути обґрунтований активними видами життєдіяльності людини. Наприклад, якщо людина перебуває у творчому середовищі, то і стиль в одязі має натякати на креативність і нестандартність особистості. Якщо сфера діяльності більш консервативна, то і зовнішній образ повинен відповідати цьому середовищу.

Одяг людини характеризує її внутрішню культуру. Гардероб може складатися з одягу різних стилів, але вибір одягу повинен відповідати його призначенню. Дівчина в сукні з декольте і блискучим оздобленням або хлопець у смокінгу матимуть безглуздий вигляд у навчальному закладі або на роботі, так само, як і прихильники спортивного стилю, вбрані в джинсовий одяг, — у театрі. Водночас строгий елегантний костюм не буде вписуватися у веселу атмосферу дискотеки, а повсякденний одяг — у святкову обстановку.

Отже, щоб знайти власний стиль в одязі, потрібно проаналізувати свій спосіб життя й оточення. Вибираючи стиль одягу для конкретної ситуації, завжди необхідно усвідомлювати, яке враження потрібно справити, якої мети досягти.

Вибір одягу за типом фігури. Мрія кожної людини — мати ідеальний вигляд, але, на жаль, не всіх природа наділила досконалими пропорціями. Кожна фігура має як переваги, так і недоліки. Найкращим способом їх відкоригувати є вибір одягу за типом фігури.

Існує п’ять основних типів жіночої фігури, які позначають певними символами: «груша» (або «трикутник»); «яблуко», «пісковий годинник», «прямокутник» і «перевернутий трикутник» (або «Т»). Вони закладені генетично і залежать від тілобудови. Можна схуднути чи погладшати, але тип фігури зазвичай залишається незмінним.

Фігура типу «яблуко». Жінки з фігурою даного типу зазвичай мають округлу форму плечей, не дуже пишні стегна, стрункі ноги, погано виражену талію, найчастіше — ширші лінії стегон і плечей.

У цьому випадку головна проблемна зона — середина тулуба. Тому необхідно візуально витягнути тіло й акцентувати увагу на верхній частині та ногах. Для цього рекомендовано віддавати перевагу виробам прямого силуету.

Найбільш виграшним варіантом буде так звана сукня-футляр: простий, прямий покрій і відсутність рукавів урівноважать силует. Візуально витягнути фігуру можуть сукні із завищеною лінією талії, вони приховають живіт і підкреслять груди. Також подовжити тіло допоможуть асиметричні трапецієподібні моделі. Сукні доцільно добирати однотонні.

До такої фігури добре пасуватимуть трикотажні вироби: кофтинки, що облягають груди і вільні на талії, а також піджаки завдовжки до стегон. На всіх виробах додаткові деталі мають бути розташовані або у верхній частині ліфа, або нижче від лінії стегон. Варто добирати одяг з м’яких тканин, що драпіруються. Брюки найкраще пасуватимуть широкі, із завищеною або заниженою талією.

Мал. 14.12. Приклади одягу для жіночої фігури типу «яблуко»

Фігура типу «груша». Жінки з фігурою цього типу вирізняються доволі широкими стегнами, добре помітною лінією талії та невеликими вузькими плечима.

Щоб візуально скоригувати фігуру, необхідно зробити акцент у верхній частині тулуба і розширити плечі. Для цього слід добирати наряди з темним низом і більш світлим верхом. Також одяг для типу фігури «груша» повинен мати об’ємний верх, пишні рукави, підпліч-ники, глибокі вирізи і різні декоративні деталі на ліфі.

Візуально розширити плечі допоможуть вироби з квадратним вирізом або вирізом «човник». Добре пасуватиме одяг з нагрудними кишенями; брюки та спідниці вільного покрою з тонких тканин; сукні з відрізною талією і розширеним низом.

Фігура типу «перевернутий трикутник». Цей тип фігури, який ще називають «Т», вирізняється наявністю прямих виразних плечей, за розміром більших, ніж стегна. Талія — не виражена, а нижня частина здається набагато меншою, ніж верхня.

Тому одяг для фігури типу «трикутник» має візуально збільшувати об’єм стегон і зменшувати плечі. Отже, чудово пасуватимуть вироби або комплекти з верхом, що облягає, і розкльошеним або пишним низом. Також рекомендовано добирати вбрання з акцентом по лінії стегон у вигляді драпірувань, рюшів, бантів тощо. Крім цього, додати об’єму нижній частині допоможе світлий низ у поєднанні з темним верхом. Доречними будуть вироби з V-подібним вирізом, м’якою округлою горловиною та «американською» проймою. Добираючи моделі суконь, необхідно враховувати зріст: невисоким пасуватиме довжина міні, а високим варто добирати вбрання до коліна або трохи нижче від нього.

Мал. 14.14. Приклади одягу для жіночої фігури типу «перевернутий трикутник» Фігура типу «прямокутник». Жінки з фігурою цього типу вирізняються вузькими плечима і стегнами, не надто вираженою талією і плоскими сідницями.

Для того щоб візуально виправити недоліки будови тіла, необхідно створити видимість округлих форм і пом’якшити незграбність фігури. Для цього слід добирати моделі одягу, які допоможуть позначити лінію стегон і підкреслити талію. Тому рекомендовано носити речі, які ніби повторюють обриси фігури та роблять м’який акцент на талії. Створити необхідну форму допоможуть виточки, декоративні шви, складки, кишені, розташовані по лінії стегон; вертикальні лінії, що сходяться до талії; контрастні низ і верх.

Оскільки одяг для фігури типу «прямокутник» має позначати лінію талії, рекомендовано носити ремені та пояси. При цьому слід зважати, що широкі моделі поясів відволікають увагу, а тонкі — підкреслюють талію. Приховують вади фігури сукні або спідниці, що створюють об’єм у ділянці стегон, наприклад, спідниця-плісе, спідниця-тюльпан, вироби з драпі-руваннями або басками.

Моделі штанів повинні бути зі складками на талії, звужені донизу, прямі, розкльошені від стегон. Візуально надати об’єму сідницям допоможуть накладні кишені ззаду.

Фігура типу «пісковий годинник». Цей тип фігури вважається найбільш пропорційним. Жінки з фігурою такого типу мають рівну ширину плечей і стегон, чітко позначену лінію талії та грудей.

Добирати одяг для фігури типу «пісковий годинник» краще такий, який підкреслюватиме талію і демонструватиме плавні вигини тіла. Такому типу підійде практично будь-яке вбрання, головне, щоби покрій повторював лінії фігури, але найкращий вигляд матимуть речі, яким будуть властива легкість, хвилястість. Щоб підкреслити талію, рекомендовано використовувати пояси. Вигідно виділять стегна спідниці-олівці.

Не захоплюйтеся трендами. Не давайте моді влади над собою, вирішуйте самі, що ви хочете висловити своїм одягом і своїм способом життя.

Джанні Версаче, італійський модельєр

Чоловічі фігури зазвичай поділяють на 5 типів: «перевернута трапеція», «перевернутий трикутник», «трикутник», «прямокутник» і «овал».

Мал. 14.17. Типи чоловічої фігури

Фігура типу «перевернута трапеція». Представникам цього типу притаманні широкі плечі та груди з відносно вузькою талією, верхня і нижня частини тіла добре збалансовані. Чоловікам такої статури пасуватиме більшість стилів і фасонів. Головне правило — силует має вирізнятися простотою і чіткістю ліній.

Чоловіки часто сприймають одяг як щось, що позбавляє їх мужності. Але будьте впевнені: якщо у вас є відчуття стилю, ви в будь-якому випадку матимете мужній вигляд.

Ральф Лорен

Мал. 14.18. Приклади одягу для чоловічої фігури типу «перевернута трапеція» Фігура типу «перевернутий трикутник». Така статура часто буває в атлетично розвинених чоловіків. Подібно до трапеції, у цього типу тілобудови плечі та груди широкі, але стегна і талія занадто вузькі, тому фігура має дещо незбалансований вигляд.

Ідеально пасуватимуть піджаки та пуловери простого фасону і стриманих кольорів; светри — до талії, класичні смугасті футболки. Джемпери з V-подібним вирізом візуально трохи звузять груди. Принти на брюках або шортах, ремені та об’ємні кишені перемістять увагу на нижню частину тіла. Рекомендований прямий або навіть вільний силует для брюк і шортів. Двобортні піджаки допоможуть розширити тулуб, не додаючи ширини плечам, приталені довгі піджаки, накладні кишені та декоративні елементи в області стегон — урівноважити широкий торс.

Мал. 14.19. Приклади одягу для чоловічої фігури типу «перевернутий трикутник»

Створіть свій власний стиль... Нехай він буде унікальним для вас і впізнаваним для інших.

Анна Вінтур, головний редактор американського журналу Vogue («Мода»)

Фігура типу «трикутник». У представників цього типу груди і плечі вужчі, ніж стегна, тобто нижня частина тіла об’ємніша за верхню.

Варто вибирати однобортні піджаки на двох ґудзиках та брюки прямого силуету. Надати об’єму плечам допоможуть піджаки і куртки з чітким силуетом і невеликими підплічниками. Перевагу краще віддати темнішим кольорам у верхньому одязі та яскравішим і світлішим сорочкам, футболкам. Рекомендовані горизонтальні деталі у верхній частині одягу, накладні кишені на грудях, товсті в’язані светри, вільні сорочки; багатошаровість (жилет, кардиган, джемпер або безрукавка поверх сорочки або футболки); коміри і шарфи.

Мал. 14.20. Приклади одягу для чоловічої фігури типу «трикутник»

Фігура типу «прямокутник». У представників цього типу плечі, талія і стегна мають приблизно однакові розміри. У цьому випадку варто робити акцент на плечі, щоб перетворити цей тип на трапецію.

Мал. 14.21. Приклади одягу для чоловічої фігури типу «прямокутник» Блейзери та куртки з чітким силуетом і невеликими підплічниками, шарфи та футболки, джемпери з круглими вирізами візуально збільшать верхню частину тулуба. Футболки і светри домашньої в’язки з принтом у верхній частині теж допоможуть візуально розширити плечі. Зменшити об’єм стегон і позначити талію може пряма, подовжена або завдовжки до талії куртка; прямі, звужені донизу сорочки; пальта з поясом. Прямі, вільні брюки і шорти можна носити з ременем або без нього.

Фігура типу «овал». У представників цього типу фігури центральна частина (груди і живіт) має округлу форму. До того ж, для цієї фігури зазвичай характерні вузькі плечі й тонкі ноги. Головна мета — розширити візуально плечі, щоб силует був більш чітким і виразним.

Вертикальні смуги візуально додадуть кілька сантиметрів зросту. Дуже важливо стежити за тим, щоб рукави і штанини були необхідної довжини і візуально не вкорочували кінцівок. Ідеально пасуватимуть: штани трохи конічної форми, джинси із середньою за висотою посадкою і широкі полотняні штани; рукави реглан; речі темних тонів, строгих силуетів; піджаки і брюки з використанням чітких вертикальних ліній як у силуеті, так і в малюнках; жилети, прямі плащі, подовжені куртки, довгі сорочки з «прихованими» кишенями. Сорочки, футболки та светри повинні мати вертикальні деталі або малюнки: шви, смужки, косички на в’язаних виробах.

Велике значення має і пропорційність фігури, зокрема співвідношення зросту і ваги та довжина ніг і рук щодо тіла. Ці особливості статури теж можна коригувати за допомогою одягу.

Отже, індивідуальний стиль в одязі добирають відповідно до типу фігури, природних колористичних даних зовнішності, а також способу життя і внутрішнього самовизначення людини.

У моді настала нова ера — більше немає правил. Тепер уся справа в індивідуальному стилі, поєднанні високої моди, фаст-фешн, класики і молодих дизайнерів одночасно.

Александр Маккуїн, англійський модельєр

Професія — стиліст

Стиліст — фахівець, який займається створенням стилю (іміджу) людини. Професія стиліста є престижною і затребуваною. Він займається створенням гармонійного образу клієнта, приховуючи його недоліки та підкреслюючи переваги. У своїй роботі фахівець враховує чимало факторів, такі як індивідуальні особливості зовнішності клієнта (колір очей, форма обличчя, будова тіла, зріст), вид діяльності, психіка і характер. Він займається добором базового гардероба, визначає форму зачіски, особливості макіяжу й, у разі необхідності, може допомогти клієнту визначити інші недоліки, над якими потрібно працювати, наприклад, звернути увагу на необхідність виправити ходу, міміку, рухи.

Важливість професії стиліста особливо відчутна в колах кіноіндустрії, модельного бізнесу, шоу-бізнесу, мистецтва і навіть політики. Перед публічними виступами знаменитості ретельно продумують свій образ і зовнішній вигляд, вдаючись до допомоги стиліста або навіть цілої команди професіоналів.

Існує кілька спеціалізацій фахівців щодо способу створення стилю: перукар-стиліст, або топ-стиліст (створює зачіски); стиліст-візажист (створює макіяж); стиліст-іміджмейкер (створює імідж в одязі); фотограф-стиліст (створює фотообраз).

Необхідні професійні знання, уміння та навички: знання історії моди, її традицій і тенденцій розвитку; володіння основами стилістики та колористики; уміння правильно наносити макіяж і добирати одяг; знання перукарського мистецтва; уміння добирати образ відповідно до характеру клієнта; знання основ психології. Особисті якості: креативність; комунікабельність; гнучкість мислення; почуття гармонії, стилю і бездоганний смак; аналітичні й організаторські здібності; відповідальність; розвинена інтуїція, уява та образна пам'ять; уважність, охайність; терплячість, витримка; тактовність; доброзичливість.

Місця роботи: салони краси; перукарні; фотостудії, кіностудії; імідж-агенції; ЗМІ (напрям — мода, краса, стиль); приватна практика; арт-проекти, виставки, шоу (за участю моделей).

Плюси професії: творча, цікава праця; популярність і актуальність діяльності; високі заробітки (за умови популярності та великого досвіду роботи фахівця).

Мінуси професії: стресові умови роботи (необхідність працювати з «примхливими» клієнтами); ненормований графік роботи; незаплановані тривалі відрядження. Освіта. В інститутах і коледжах на даний момент немає універсальної спеціальності для стилістів. Можна вибрати одну з таких спеціальностей: «Перукарське мистецтво», «Дизайн», «Візажист-стиліст», «Перукар-стиліст», «Стилістика макіяжу», «Стиліст у рекламі та шоу-бізнесі» тощо. Але щоб стати справжнім професіоналом, необхідно постійно самовдосконалюватися, відвідувати майстер-класи та тренінги, проходити курси підвищення кваліфікації.

Теорія кольоротипів

У наш час у доборі індивідуального стилю прийнято враховувати й так званий кольоротип людини. Теорію сезонних кольоротипів («зима», «весна», «літо» та «осінь»), за якою природна зовнішність людини поділяється на теплу, холодну, контрастну та м'яку, створив художник Йоганнес Іттен. Основою для визначення кольоротипу слугують природні відтінки шкіри, волосся й очей.

Відповідно до цієї теорії, представникам «зимового» кольоротипу рекомендовані яскраві насичені кольори холодних відтінків, а «літнього» — приглушені тони холодних відтінків. «Весняному» кольоротипу личать яскраві насичені кольори теплих відтінків, а «осінньому» — теплі, але приглушені тони.

За статистикою, лише 5 % людей є чистими представниками певного кольоротипу, інші 95 % поєднують у собі змішані характеристики.

Запиши відповіді у зошит.

1. Які стилі сучасного одягу можна виділити?

2. За якими ознаками можна відрізнити одяг різних стилів?

3. Назви основні типи фігури.

4. Як правильно дібрати одяг до кожного типу фігури?

5. Що ти знаєш про професію стиліста?

Підготуй повідомлення на одну із запропонованих тем

Теми пошукових, дослідницьких та інформаційних проектів: 

1.«Еволюція класичного стилю одягу та його сучасне втілення». 2.«Як одягалися наші батьки?» (Опитування).

3.«Розмаїття сучасних стилів: основні напрямки та тенденції». 4.«Спортивний стиль одягу і його роль у розвитку сучасної моди».

5.«Історія стилів одягу ХІХ-ХХ століть».

6. Намалюй ескізи одягу одного з основних (традиційних) стилів (за вибором) для різних пір року.

7. Створи презентацію на тему «Кольоротипи та їх утілення в одязі».