8 клас

Практична робота

Намалювати ескіз.

За допомогою копіювального паперу, зробити дзеркальне відображення

 (можна одразу роздрукувати у потрібному ракурсі)

Маркером скопіювати малюнок на скло

Розфарбувати малюнок 

Фарби: акрилові, вітражні, гуаш розведена клеєм ПВА

Урок 1

Тема уроку:  Історія розвитку техніки розпису на склі.  Способи виконання вітражу.

Мета уроку: ознайомлення з технікою розпису на склі, її видами, історією розвитку та з технологічним процесом створення вітража в сучасних умовах побуту; розвиток уяви, уваги, спостережливості, фантазії, естетичного смаку; виховання почуття любові до мистецтва, світової культури та декоративно-ужиткового мистецтва.

Обладнання:  комп’ютер, мультимедійна презентація , зразки виробів у техніці «розпис на склі»,  фарби та трафарети для розпису на склі.

Тип уроку: засвоєння нових знань

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

  ·           Що таке декоративно-ужиткове мистецтво?

·           Які види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?

·           Чи популярне декоративно-ужиткове мистецтво у сучасному світі? Якщо «так», то чому?

·           Розгляньте запропоновані вироби (серед яких є вироби, виконані  технікою «розпис на склі»). Дайте відповіді на запитання:

·           До якого виду декоративно-ужиткового мистецтва вони належать?

·           Що вам відомо про мистецтво розпису на склі?

·           Чи можна застосувати дані вироби для декорування сучасного інтер’єру?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Висновок. Отже, звичайну скляну поверхню можна легко перетворити в кольорову казку. В руках майстра непримітний свічник може  стати театром різнокольорових тіней, скляна пляшка - калейдоскопом кольорових візерунків, а прозоре скло - іншим місцем, спогадом, мрією, а найзвичайніші речі перетворюються на витвори мистецтва! Таким майстром – майстром розпису на склі може стати кожен. І сьогодні ви поринете в світ яскравих фарб, світ віражного розпису, що допоможе вам проявити свою творчість, свої смаки та створити власний витвір мистецтва.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 4.1. Поняття про вітраж.

Живописна техніка малювання на склі має давні традиції як у професійному, так і в народному мистецтві. 

Прозорі картини, малюнки, візерунки, виконані зі скла або на склі називаються вітражами. Вітражі у вигляді орнаментальних композицій, узорів або картин виконуються з безбарвного або кольорового скла, з розписом окремих деталей або всієї площини скла фарбами або без розпису.

Слово "вітраж" пішло від французького - "vitre" (віконне скло).

Прості вітражі існували в Стародавньому Єгипті ще в 2-му тис. до. н. е. За деякими літературними джерелами можна припустити, що прототипом вітража в епоху раннього християнства був набір з різнобарвних шматочків скла різного розміру які укріплювалися за допомогою замазки в прорізи дерев'яних або кам'яних дощок, які вставляли у віконні прорізи.

Вітраж сприймався як посередник між земними і божественними сферами. Таємнича еманація спектральних променів легко інтерпретувалася як метафоричне вираження божественної сили і любові. Тому вітражами прикрашали вікна храмів, що підкреслювало їх велич.

4.2. Історія вітражного мистецтва.Цей етап уроку можуть розкрити самі учні. Для цього клас заздалегідь об’єднується в групи і кожній групі дається завдання: виконати проект-дослідження «Історія вітражу» за заздалегідь визначеними періодами. Доповіді учнів  супроводжуються демонстрацією презентацій.

 Романський період (XI-XII ст.)

 Історія вітражного мистецтва починається десь з романського періоду.

Коли були створені перші вітражі, сказати важко, хоча відомо, що мозаїки з невеликих пластинок кольорового скла були створені ще в Стародавньому Римі у храмах перших християн (І ст. н.е.). Із літературних джерел відомо, що під час розкопок Помпеї і Геркуланума, які загинули в 79р. н.е. від виверження вулкана Везувію, знайдені кольорові фрагменти вітражів.  

Застосування кольорового скла для прикрашання вікон храмів почалося з того часу, коли християнство визнали офіційною державною релігією у Римській імперії. 
     Вікна Софійського собору в Константинополі, який став столицею Візантії (330 р. н. е.), були засклені кольоровим склом. У Каїрі ( Єгипет) в мечетях збереглися орнаментальні віконні решітки, які служили для кольорових вітражів. У V – VI ст. до н. е. мозаїкою з кольорового скла прикрашали вікна храмів у різних містах Галії, звідки це мистецтво і проникло в європейські країни. 
    Живопис на склі розвинувся наприкінці Х ст. Найбільшого розвитку вітражне мистецтво зазнає в XI столітті. Поява нових культурних і теологічних обставин спричинили розквіт архітектури.

У Середні століття весь вітраж або його фрагмент спочатку малювали в натуральну величину на матовій поверхні.  Потім до отриманого трафарету підбирали шматочки скла. Після завершення цього етапу з отриманої мозаїки вилучали шматочки, які вимагали індивідуального розпису, і на них малювали дрібні деталі осіб, рук і орнаментів.  У романський період вікна досягали у висоту шести метрів.  Найдавнішим з уцілілих зразків вітражу романського періоду є вражаюча та загадкова голова Христа з Вейссембургського абатства в Ельзасі. Про місце первісного розташування роботи нічого не відомо. Вона могла бути частиною фігури Христа на небесному престолі. 

Ще одна робота, яка збереглася до наших часів, є група з чотирьох старозавітних пророків з Аугсбургського собору (Німеччина), яка створена наприкінці XI - початку XII століття. Добре збережені фігури представляють найбільш ранній з відомих екземплярів кольорового розписного скла в свинцевих палітурках. 

На аугсбургських вітражах, створених у другій половині XI-го ст., зображені біблейські пророки.  Романський вітраж вступив в пору розквіту із зміною канонів церковної архітектури вXIст.

  Готичний період (XII-XV ст.)

Конструктивні особливості готичних споруд  - це величезні стрілчасті вікна,  прикрашені вітражами, які до цього часу вже відрізнялися високим художнім рівнем. Поява нових фарб збагатила палітри художників, тепер можна було передавати тонкі колірні нюанси, світлотінь, живопис вітражів ставала складніше, фарби володіли вражаючою красою. Звичайне денне світло, яке проникало крізь вітражі в собор, сприймалося як містичне. Вікна стають еквівалентом рукописних текстів, що описують життєвий шлях християнських святих. Яскравими прикладами вітражного мистецтва цього періоду  стали собори в Шартрі та Пуатьє (Франція),  які були зведені приблизно в 1130 році.  Вікна Шартрського собору представляють сцени з життя Христа, його страждання і земний родовід. У Пуатьє (Франція) фокусної точкою масивної апсиди є шестиметрової висоти вітраж «Розп'яття і Воскресіння»,  по обох сторонах якого розташовані вікна, що розповідають історії святих Петра і Павла. Вперше з'являються живі нагадування про жертву Христа і про шляхи людського спасіння. Серед головних прикрас Шартрського і багатьох інших соборів виділяються  «вікна-розетки». (Демонстрація слайду № 7)

Головні сюжетні фігури - Діва Марія чи Христос на небесах - завжди оточені концентричними рядами символів. Вікно-розетка цілком може вважатися найбільш привабливим і вишуканим досягненням середньовічної духовної виразності. Наполовину символічні, наполовину реальні, ці роботи називали «очима небес», одночасно за фігуральне надання ними світла і за тлумачення ролі Христа і Діви Марії як єдиних джерел істини і спасіння. За формою вікно-розетка наближене до мандале, священного символу Всесвіту. В пропорціях вікна видно математичний розрахунок, побічно посилюючий гармонійність і чистоту небесного початку. У світлі цих якостей вікно-розетку можна розглядати як покажчик шляху до святої мудрості та до спасіння.

Готичний стиль швидко проник через кордони Франції до Німеччини, в держави Центральної Європи та Північну Іспанію.

Епоха Ренесансу (XV-XVI ст.)    

В епоху Ренесансу модернізувалися традиційні технології вітражної справи. Був відкритий новий фарбувальний препарат, завдяки чому з’явилася  можливість нанесення виразних насичених тонів прямо на поверхню скла.  Серед найбільш чарівних нововведень Раннього Ренесансу є медальйони, які рідко перевищують тридцять сантиметрів в діаметрі. Ці роботи вперше з'явилися в Англії, але швидко стали неодмінним атрибутом скляного мистецтва в низинах Фландрії. Перша половина XVI століття стала свідком останнього розквіту середньовічного вітражного мистецтва.

 Занепад традицій (XVII-XIX ст.)

Високохудожня творчість вітражного мистецтва більшу частину XVI століття залишалася неперевершеною. На жаль, протягом одного наступного покоління дивовижна краса і високі технічні стандарти вітражного мистецтва прийшли в занепад по всій Європі. У середині XVII століття не було створено, мабуть, жодної значної великомасштабної роботи. Однією з причин занепаду віражного мистецтва було руйнування основних скляних центрів у Німеччині, в ході Тридцятирічної війни (1618-1648).

 Розвиток вітражного мистецтва 19-20 ст. у Європі (Демонстрація слайду № 9)

У XIX ст. Європу поглинув стиль модерн або Арт Нуво, сама назва якого дає зрозуміти, що мова йде про нове мистецтво, яке являє собою художню течію, тісно пов'язану з промисловою революцією.

Представники нового мистецтва повстали проти консервативності та помпезності. Модерн виражав ностальгію за минулим, повертався до дикої чистої природи з її пластикою і фактурою. Відродивши вітражне мистецтво, художники почали відходити від готичної моделі.

Стиль модерн або Арт Нуво став для Західної Європи своєрідною спільною мовою, яка розвивалася і збагачувалася за рахунок найрізноманітніших місцевих традицій, зберігаючи при цьому своєрідні засади стилю. Намагаючись застосовувати різні види прикладного та декоративного мистецтва, нова архітектура отримала доступ до широкої палітри художніх традицій. Разом з тим, художники нового покоління вважали, що потрібно відмовитися від поділу мистецтва на "високе" (живопис, скульптура, архітектура), і "низьке" (меблі, кераміка, ткацтво, вишивка). Воно має служити людям, приймаючи безпосередню участь у повсякденному житті. Так ще в першій половині XIX ст. один з найбільших авторитетів цього часу - англійський художник Уільям Морріс (1834-1896) зацікавився поєднанням краси і функціональності. (Демонстрація слайду № 10). Він став засновником руху "мистецтв і ремесел" . Морріс негативно ставився до серійної штамповки предметів побуту, і його діяльність можна назвати першим кроком до нового виду мистецтва, котре згодом отримало назву дизайну.

    Луїс Комфорт Тіффані  

Найбільш яскравим представником вітражного мистецтва стилю Арт Нуво залишився Луїс Комфорт Тіффані (Louis Comfort Tiffany (1848-1933)).

На тлі загального економічного підйому зріс інтерес до розкоші в побуті. Створена Льюїсом в 1879 р. разом з Самуелем Колеманом і Кандансом Уиллером фірма «Луїс К. Тіффані і Ассошіейтед Артистс» 

пропонувала широкий вибір дорогих високохудожніх виробів для інтер'єрів будинків - меблі, текстиль, скло, розробку дизайну. У 1882 році фірма Тіффані отримала замовлення на оформлення інтер'єру білого Дому від Президента США Честера Артура (через 20 років декорації Тіффані були знищені при відтворенні неокласичного стилю Білого Дому). Протягом 1880-1890 х років Тіффані обставляли будинки Вандербільтів, Осборнів, Тейлорів, Карнегі, Марка Твена та ін

У 1883 році компанія Тіффані розділилася і Луїс повністю перемкнувся на дизайн скла. Не менш відомим напрямом роботи Тіффані були лампи. Мабуть, найбільш відома його лампа «Метелики» (дизайн Клари Дріскал). 

    Український живопис на склі  

В Україні живопис на склі поширився в XIX ст. переважно в Західних регіонах, зокрема, на Буковині, Галичині, Гуцульщині, Закарпатті. Живопис українських майстрів адаптувався і набув самобутніх рис. Ікони на склі, написані без дотримання церковних приписів, пов'язувалися не тільки з релігією, а й з народним побутом та естетичними уподобаннями і призначалися для інтер'єрів сільських хат. Нерідко такі ікони називають народною картиною на склі. (Демонстрація слайду № 15).Художня особливість українського живопису на склі виявляє себе яскравим колоритом, багатою декоративністю, площинністю, зображення. Арсенал зображувальних засобів при цьому мінімальний: графічна лінія, обмежена палітра локальних кольорів — червоного і чорного, білого та синього, жовтого та зеленого. Прикметною стилістичною ознакою українського живопису на склі є лінійна розробка площини. Прямі і хвилясті лінії, вільно покладені за формою, створюють м'який плавний контур, який окреслює силуети фігури, риси обличчя, виявляє основне, характерне без зайвих деталей. Зараз в Україні, на жаль, у техніці розпису на склі працює небагато митців, але головне, що це мистецтво не забуто. На Львівщині в техніці живопису на склі працює народний умілець-самородок Іван Сколоздра. 

  «Я хочу відтворювати на  склі фарбами всю  красу нашої неповторної природи, нашу культуру з її давніми традиціями. Хочу змалювати життя наших людей, згадати нашу славну українську минувшину.»     Так писав майстер.

У своїх роботах він відтворює образно-пластичне бачення українського побуту, історичних подій, обрядів і свят народу. Сучасний український живопис на склі представляють роботи Івана Ско-лоздри, Анастасії Рак,  Наталії Чубко, Мар’яни Острогляд, Галини Теремко та інших. Перевагою цього виду мистецтва є й те, що основний матеріал — скло — недорогий і доступний. Олійні чи темперні фарби — нескладне обладнання.

Живопис на склі несе багаті мистецькі традиції нашого народу і має повне право поряд з іншими видами декоративного мистецтва.

4.3. Способи виконання вітража.

Раніше вітражами прикрашали тільки собори, театри, особняки багатих людей, але часи змінюються і на сьогоднішній день даний вид мистецтва доступний кожному. Вітражами можна прикрашати двері, лоджії та балкони й різні предмети інтер'єру. В якості матеріалу для вітражів використовують кольорове скло і різні фарби.  Існує декілька способів виготовлення вітражів:

Перший спосіб. 

Використовують шматочки, вирізані з цільного кольорового листа скла. Кожен шматочок - це частина композиції. Вирізані шматочки скла закріплюють у попередньо виготовлений металевий трафарет, після прикріплення трафарети спаюють, внаслідок чого утворюється вітражне зображення.

Другий спосіб.

Вітраж виготовляють зі скляної кольорової смальти і двох листів прозорого скла. Із смальти на прозорому аркуші скла викладають малюнок, а зверху накривають другим прозорим склом. Вітраж закріплюють в рамки з дерева або металу. Сма́льта (нім. Smalte, від італ. smalto «емаль») — кольорове непрозоре (заглушене) скло у вигляді невеликих кубиків або платівок, застосовуване для виготовлення мозаїк у декоративно-ужитковому та ювелірному мистецтві.

Третій спосіб. 

Вітраж викладають з деталей орнаменту (литого скла), потім фрагменти скріплюють смолою між собою.

Четвертий спосіб. 

Прозоре скло розписують фарбами. Після нанесення малюнка обпалюють скло в печі при температурі 540⁰ - 560⁰ С.

Але, на жаль, більшість цих способів не зовсім підходять для домашніх умов, і в основному використовуються в спеціалізованих вітражних майстернях. Для створення вітража в домашніх умовах підійде п’ятий спосіб з використанням фарб для розпису на склі.

П'ятий спосіб. 

Імітація вітражу - розпис на склі фарбами, які не вимагають температурної обробки.

4.4. Інструменти та матеріали для розпису на склі.

Малювати на склі не складніше, ніж на будь-якій інший поверхні. Головне - взяти спеціальні фарби і вибрати малюнок.

Для цього нам знадобляться фарби для розпису на склі, при використанні яких не потрібна високотемпературна обробка. Досить нанести їх на поверхню і почекати поки вони висохнуть.

Отже, для роботи вам знадобляться:

Матеріали та інструменти:

·         Акрилові (для малювання на склі) або вітражні фарби

·         Контур для малювання на склі

·         Маркер для скла або лінер

·         Трафарет або малюнок, який ви хочете перенести на скло

·         Тонка дерев'яна паличка (наприклад, зубочистка)

·         Спирт

·         Одноразові гумові перчатки

·         Ватяні палички

·         Щіточки

·         Пляшечка уайт-спіриту (якщо ви купили найдешевші фарби — уайт-спірит не потрібен. Вони розводяться водою).

Корисні поради

Якщо ви хочете, щоб поверхня скла залишилася прозорою, вибирайте вітражні фарби. Якщо вам потрібно, щоб фарба лягла щільним непрозорим шаром, вам підійдуть акрилові фарби для малювання на склі.  Перш, ніж розпочати розписувати скло, необхідно розробити ескіз або  підібрати готовий малюнок. Для цього потрібно намалювати ескіз на папері чорним фломастером або роздрукувати на принтері. Ескіз можна взяти в дитячих розмальовках. Майже всі картинки там чітко і добре промальовані.

Пам’ятайте! Головна умова для ескізу: всі контури малюнка повинні бути замкненими. Якщо контур в якому-небудь місці буде розірваним, залита в нього фарба потече куди захоче, тому необхідно ретельно перевірити ескіз на предмет замкнутості контурів!

6. Закріплення нового матеріалу

 Індивідуальна робота. Намалюйте ескіз картини на аркуші форматом А4, дотримуючи основні умови для віражного ескізу.